Хрест Ісуса – наше спасіння і наша сила
Сьогодні розважаємо про хрест Христовий. Св. Ап. Павло говорить: «Бо слово про хрест глупота тим, що загибають, а для нас, що спасаємось – Сила Божа» (1 Кор. 1, 18). Отже в хресті Ісусовім ми знайдемо Божу Силу і всемогутність. Для тих, які не вірують в Ісуса – погани, і ті, які живуть цим світом – хрест є чимось не зрозумілим, чужим. Цей світ та його думання побудований на гордині, на людській силі, на своєму «я», а хрест є пов’язаний з упокоренням, з терпінням і болем. Цей світ любить розкоші, славу і владу, а хрест є пов’язаний з ганьбою і безсиллям. Тому, для людей цього світу, він є глупотою. Часто можемо почути: «Чому я маю терпіти? Чому я маю впокорятися перед другими, або простити їм? Хіба я такий дурний?! Хай він – той другий терпить!» Але Бог устами Св. Павла відповідає: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних оберну на ніщо. Де мудрий? Де досліджував віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? А що світ своєю мудрістю не впізнав Бога, то Бог спас віруючих глупотою проповіді. Коли юдеї знаків вимагають, а греки мудрості шукають, ми проповідуємо Христа розп’ятого – Божу могутність і Божу мудрість» (1 Кор. 1, 19 - 24). Тут Павло говорить, що правдива мудрість полягає в пізнані Христа розп’ятого, і дійсно мудрим є не той, хто начитаний, або знає кілька мов, або все розуміє і на все може дати відповідь, але мудрий є той, хто пізнав в своєму житті ціну Христових терпінь за нас, і хто пізнав та розуміє правдивий сенс людського терпіння і болю. Св. Павло тут ще каже, що хто має ту Божу мудрість, то разом із нею отримує силу з висоти, щоб жити по-Божому.
В чому полягає хрест Ісуса Христа? Бог вже 700 років до народження Христа відкрив суть терпінь Ісуса на хресті: Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в Ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні виду принадного не було в Ньому.
Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав наруги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми Його нізащо мали.
Та Він наші недуги взяв на Себе, Він ніс на Собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив.
Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані.
Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього.
Його мордовано, та Він упокорявся і не розтуляв Своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, німа вівця перед обстригачами, не відкривав Він уст.
Насильно, скорим судом Його вхопили. Хто з Його сучасників думав, що Його вирвано з землі живих і що за гріхи народу Свого Його побито аж до смерті?
Гріб Йому призначили з безбожними, і з злочинцями Його могила, хоч Він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у Нього.
Та Господь хотів придавити Його стражданням. Якщо Він принесе своє життя в покуту, то уздрить потомство, житиме довго, і рука Його вчинить успішно Божу волю.
Після трудів душі Своєї Він побачить світло і насититься Своїм знанням. Слуга Мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на Собі.
Тому Я дам Йому, як пай премногих; Він із сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть Свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли Він узяв на Себе гріхи багатьох і за грішників заступився (Ісая 53).
В чому полягають наші хрести, яка їх причина? Є 4 головні причини:
1) Ми терпимо справедливо, як наслідок і кару за наші гріхи. Кожен гріх несе за собою наслідки, які вже самі по собі є карою за зло, якого ми допустилися.
2) Бог допускає на нас терпіння, щоб нас привести до Себе, щоб ми покаялись і навернулись, або чогось нас навчити. Прикладом є Симон Киринеєць.
3) Терпіння, яке Бог хоче, щоб ми пожертвували за чиєсь навернення.
4) Терпіння за Ім’я Ісуса: переслідування і мучеництво.
Що маємо робити, коли до нас приходять терпіння? Ісус каже: «Коли хтось хоче іти за Мною, нехай зречеться себе самого візьме на себе хрест свій і йде слідом за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить, а хто погубить свою душу заради Мене та Євангелії той її спасе» (Мк. 8, 34 - 38). Отже маємо брати на себе наші хрести і нести їх за Ісусом. Не поможе вам втекти від них, чи бунтуватися; цим зробимо собі та іншим ще гірше. Єдине, що може нам допомогти – взяти хрест, а то означає прийняти його, як частину свого життя, як Божу волю. Прикладом в цьому нам є Ісус: Він взяв його свідомо і добровільно, як Божу волю за для нашого спасіння. Прикладом нам є добрий розбійник, який висячи на хресті і дивлячись на розп’ятого Ісуса, усвідомив собі сенс свого хреста: «Я терплю справедливо». Він прийняв свій хрест і з’єднав його з Ісусовим хрестом: Він повірив в Ісуса, як Бога і Спасителя, коли сказав: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Твоє Царство!» А у відповідь почув: «Сьогодні будеш зі Мною в Раю».
Я живу на землі з вірою в моє спасіння
Я живу на землі з вірою в моє спасіння. Чи буду я зціленна не знаю, на це Божа воля і я готова служити Йому тут на землі усім своїм життям. В мене є рак. Лікування через хіміотерапію мені не допомогло, а при тому, ще й пошкодило мені так, що в мене появилась нова пухлина, а разом з нею і болі. Деколи мені важко витримати біль і я приймаю анальгін, щоб полегшити його. Намагаюсь не нарікати, хоча приходять різні думки… Думаю, що так треба. Бог все знає. Він один є праведний, і знає для чого допустив мої страждання. Я вірю, що навіть в моїй ситуації можна вилікуватись, якщо Йому буде угодно, бо живу вже третій рік після операції, але не просто живу – я всім серцем повірила в Ісуса, я вступила з Ним у союз – віддала Йому всі свої гріхи, своє життя, смерть та прийняла Його за свого Господа і Спасителя. Я вірю, що в Ісусі маю спасіння і життя вічне, і буду з Ним у небі.
Власне хвороба привела мене до Христа, страх з того, що діти залишаться сиротами, що чоловік піде манівцями, що моя мама буде сильно терпіти від втрати, а головне мене боліло те, що всі вони не знають Христа.
Серед усіх тих фізичних болів і душевних страхів, свою потіху я знайшла в Ісусі Христі. Одного разу, я подивилася на розп’яття в моїй кімнаті і пригадала слова священика в церкві, який розповідав, що Ісус Христос терпів і помер за нас, також і за мене, щоб ми були спасенні і щасливі. Я собі усвідомила: Він висить безсилий на хресті, а я лежу безсила на ліжку. Він терпів не винно, а я?... Скільки я нагрішила за своє коротке життя і не любила Його, не молилася, зневажала маму, жила розпусно. І мені стало тяжко на душі. Я почала плакати і питатися себе: «Боже, що зі мною буде? Куди я піду після смерті?» Страх перед вічним засудженням мучив мене більше ніж фізичний біль, я відчула великий тягар гріхів, почувала себе покинутою, повністю безпорадною, я не бачила виходу… Потім я почала читати Св. Письмо і випадково зустріла там слова: «Хто вірує в Мене, той навіть і вмерши житиме». І тут же я почала просити: «Боже, я вірую в Тебе, я хочу жити! Дай мені життя». Це була моя перша щира молитва з усього серця. Потім я покаялась за свої гріхи і мені на душі стало легко і радісно. Я щодня почала дивитися на розп’яття і думала: «Ісусе, Ти терпів за мене і Твоя смерть дала мені нове духовне життя. А за кого я можу терпіти? Кому можу послужити?» І прийшли мені на думку моя мама, мій чоловік, мої діти, які не знають Бога. Тому посвятила свої терпіння за їхнє навернення. І Бог мене вислухав. Два роки тому навернулась моя мама, а на початку цього року навернувся мій чоловік – він прийняв Христа у своє життя. За кілька тижнів йому виповниться 33 роки. Тепер вони всі разом кожної неділі ходять до церкви. Яка я щаслива, що вся моя сім’я живе з Христом. Я щаслива, що в своєму терпінні я знайшла Христа, і Він дав сенс моїм болям. На це була Його свята воля. Тому тепер хочу всім сказати: шукайте Христа! Коли вам є важко – шукайте Христа! Коли у вас проблема – шукайте Христа! Коли вам є добре – шукайте Христа! Шукайте і ви Його знайдете! Бо Він єдиний дає нам правдиве життя! Він є наше життя!
Коли тобі є тяжко і коли вже більше не маєш сил – подивись на Ісуса і на Його хрест. В ньому знайдеш силу і потіху, підтримку і розраду. Дивись на хрест! Дивись на Ісуса! І пам’ятай: одного дня Ісус визволить тебе від твоїх хрестів, вони не є вічними. Ісус співчуває нашим недугам бо «Він зазнав усього, подібно як ми, крім гріха» (Євр. 4, 15). Христос не тільки помер, але й воскрес на третій день. І ти коли витримаєш до кінця – воскреснеш разом з Ним.
